Історія 599

Моя кредитна історія – Романюхи Юлії Станіславівни почалась з того, що я взяла споживчий кредит у банку для закриття кредитної картки, сплати прострочених комунальних платежів та придбання необхідних речей для дому. Тоді умови кредитування були для мене прийнятними, і я відповідально виконувала фінансові зобов’язання. Згодом взяла ще один кредит — на придбання телевізора для доньки. Я хотіла створити для неї комфортні умови, і вірила, що зможу з цим впоратись.

Однак життя внесло свої корективи. Несподівано тяжко захворів мій батько. Лікарі довго не могли встановити діагноз, звучали страшні підозри — онкологія, туберкульоз. Почалося тривале і складне лікування, госпіталізації, дорогі обстеження, операція на легенях, препарати, аналізи, вітаміни. Усе це вимагало значних коштів. У цей час я не думала про гроші — я просто намагалася врятувати батька. Я позичала, брала нові кредити, бо не могла допустити, щоб через брак фінансування ми втратили надію на його одужання.

Паралельно я мусила підтримувати маму, з якою ми давно планували зробити ремонт у квартирі: замінити підлогу, сантехніку, утеплити кухню. Я — єдина її донька, тому не могла залишити її без допомоги. Частину коштів було витрачено на ці потреби.

Коли здавалося, що ситуація стабілізується, я вже була у глибокій борговій ямі. Через часті звернення до мікрофінансових організацій, я почала брати нові мікропозики, аби погасити попередні. Це був замкнений круг: новий кредит — щоб віддати старий. На цьому тлі в моє життя увійшли азартні ігри — спершу як спроба втекти від постійної напруги, потім — як ілюзія вирішення всіх проблем, як надія швидко повернути контроль над ситуацією. Це лише погіршило мій стан.

Я опинилася в стані хронічного стресу, коли щодня телефонували колектори, звучали погрози. Відчуття провини, сорому та безсилля з’їдали мене зсередини. Я втратила себе як особистість. Сьогодні я не просто боржник — я людина, яка просить дати шанс почати все заново.

Я визнаю свої фінансові помилки, однак прошу врахувати, що ці борги виникли не через бажання наживи, а внаслідок серйозних життєвих обставин — хвороби близької людини, необхідності підтримки родини та емоційного виснаження.

Прошу суд проявити розуміння та людяність, надати можливість реструктуризації боргу.

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.