Історія 605

Моя кредитна історія – Кравчук Анни Леонідівни розпочалась на початку вересня 2024 року, коли я переїхала з України до Чеської Республіки до мого хлопця, який вже понад півроку проживав та працював там. На той момент мені було 17 років. Мій хлопець працював на будівництві у місті Кутна Гора, отримуючи до 40 000 чеських крон щомісяця. Ці кошти йшли на оплату оренди житла, харчування та необхідних побутових речей.

Оскільки я була неповнолітньою, офіційно працевлаштуватися не могла. Витрати на побут та облаштування житла після мого приїзду (чайник, каструлі, посуд, швабра тощо) склали понад 7000 крон. Чеків, на жаль, не збереглося.

У грудні 2024 року я подалася на тимчасовий захист у Чехії.  Після досягнення 18-річного віку (16 грудня 2024 року), я почала активно шукати роботу. Через мовний бар’єр мені часто відмовляли, проте іноді вдавалося знайти підробітки з прибирання житлових будинків (3–4 дні на тиждень).

У січні 2025 року ми взяли аванси у роботодавця на загальну суму 50 000 крон. Ці кошти пішли на побутові потреби (одяг, ковдра, взуття). Без чеків. До лютого борг роботодавцю виріс до 70 000 крон.

Через неможливість отримати аванси, у лютому 2025 року я змушена була почати брати онлайн-кредити для покриття побутових витрат і вже наявного боргу перед роботодавцем.

З березня 2025 року ситуація погіршилася: через високі відсотки кредиту довелося брати нові кредити, щоб обслуговувати попередні. У березні — ще 11 кредитів, у квітні — кілька додаткових. Пік заборгованості припав на квітень–травень 2025 року.

У травні 2025 року, у зв’язку з поломкою мого телефона, я придбала б/у телефон. Купували також базові речі: сковороду, фен, постільну білизну, ліки, подарунки тощо.

У червні 2025 року ситуація стала критичною: мене звільнили через завершення будівництва, і я понад тиждень залишалася без роботи. 30 червня мене працевлаштували у їдальні. Борг перед роботодавцем на серпень 2025 року сягнув 80 000 крон.

З червня 2025 року я повністю втратила можливість обслуговувати кредити. Кредитори почали активно телефонувати, надсилати смс — до 50 повідомлень і дзвінків щодня. Вони також несанкціоновано знімали кошти з банківських карток.

До початку кредитування я вела звичайне, стабільне життя. Зараз я страждаю від постійного нервового напруження, тривоги, втрати зв’язків із рідними. Почалися проблеми зі здоров’ям: випадіння волосся, безсоння. Усе моє життя зараз — це спроби знайти кошти на погашення боргів, хоча ресурси вичерпані.

Я вже зверталася до кредиторів із проханням реструктуризувати борги — тобто повернути лише тіла кредитів без відсотків. Мені відмовили. Відтак я опинилася у замкненому колі: жодних можливостей сплатити всю суму немає, а нові кредити лише погіршують ситуацію.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Таким чином, станом на сьогодні, згідно з даними УБКІ та особистими підрахунками, розмір моєї заборгованості складає приблизно 270 995,31 грн.

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.